Читати
Вагома причина
Чоловяга одним з перших записався добровольцем в звязку з останніми подіями в країні. Після отримання повідомлення, що потрібно їхати на перепідготовку, жінки його збирали цілий день, увечері проводжали. ПОтім знову цілісінький день телефонували, що там та як, чи нормально доїхав. Переживали звісно. Пройшло 2 дні. Брязкіт ключів у дверях. Радісна зустріч.
– Так швидко? Все нормально?
– Ну… мені сказали, що я знадоблюсь в самому крайньому випадку.
– …що? Чому?! Читати повністю
Історія про царя, солдата Орєшкіна і плювок
Під час правління російського імператора Олександра III якийсь солдат Орєшкін напився в царському шинку. Почав буянити. Його намагалися заспокоїти, вказуючи на портрет царя. На це солдат відповів: плював я на вашого государя-імператора! Його заарештували і завели справу про образу імператора.
Познайомившись зі справою, Олександр ІІІ зрозумів, що історія гроша ламаного не варта, і написав на папці: Читати повністю
Басня
Два хлопчика, любили одну дівчинку. Один писав їй вірші і носив портфель. А інший смикав за кіски і підкладав кнопки. На випускному вона дала другому.
Мораль: Жінки на підсвідомому рівні вибирають більш рішучих і мужніх особин протилежної статі, здатних захистити її і потомство.
Мораль по-простому: Х@й цих жінок розбереш.
Як актори актора провчили
В одному театрі був актор, якого ніхто не любив. Він завжди намагався, грубо кажучи, “схалявити”, де тільки можна. Одного разу (в день спектаклю) йому потрібно було піти раніше, і він попросив інших про допомогу. Він сказав: “Хлопці, давайте перші дві дії відіграємо пошвидше, на початку третьої мене розстрілюють, і далі робіть, що хочете”. Всі погодилися йому допомогти, а між собою домовилися провчити його.
Починається вистава. Наш герой швидко промовляє свої слова, поспішно все робить, а решта навпаки: роздумують перед своєю реплікою, не поспішаючи рухаються по сцені.
Антракт.
Злощасний актор знову всіх обходить, каже, що так, вони славно пожартували, але пора… Читати повністю
Простішими треба бути
Одного разу до майстра Шрі Япутри прийшли мандрівники.
– Учителю, ось уже п’ять років ми практикуємо дзадзен, читаємо коани, робимо асани – сказали вони, – але так і не досягли самадхи.
Шрі Япутра відкрив одне око і після недовгої паузи відповів:
– Хлопці, ідіть в ср@ку, я навіть слів таких не знаю.
Користь нового винаходу
Незабаром після відкриття електромагнітної індукції англійський король Георг IV запитав Фарадея, яка користь від його винаходу.
– А яка користь може бути від новонародженого? – відповів учений.
Правильно!
У Урюпинському морському університеті працює викладач, який відомий всьому вузу тим, що ніколи не ставить на іспиті двійки.
Один студент посперечався з друзями на ящик горілки, що таки отримає від нього незадовільно.
Питання на іспиті дісталося студенту дуже просте: “Поведінка на судні в екстремальній ситуації”.
Викладач, звертаючись до студента:
– Ну?
– Не знаю! – відповідає студент.
– Якщо, припустимо, на судні виникла пожежа, що ви будете робити?
– Нічого!
– Правильно! Головне – не панікувати! Ідіть, чотири!
Запасний вихід
Актор Єфим Копелян (відомий широкій публіці тим, що читав закадровий текст у фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни») служив у Ленінградському ВДТ. Він розповідав, що, коли перший раз виходив на прославлену сцену з одним із корифеїв театру, так хвилювався, що з’явився не через двері, а через вікно. Після вистави спантеличений Копелян відправився вибачатися до прем’єра. Той з розумінням вислухав його плутані тексти, важко зітхнув і поцікавився: «Копелян, а ти більше нічого не помітив? Увійшов через вікно – це півбіди, вийшов-то ти… через камін!».
Таємниче коло
У судноремонтному заводі стояв біля причалу корабель. На причалі стояла корабельна бочка з білою фарбою. Йдучи із заводу, боцман забрав свою бочку з залишками фарби. Але на асфальті від обода бочки залишився біле коло…
Коли через 3 роки корабель знову, майже випадково, підійшов до цього причалу, боцман після швартування, проходячи по причалу, наткнувся на групу військовослужбовців і побачив наступну сцену. Молодий лейтенант дає запотиличники матросам – вчить, як акуратно потрібно підмальовувати рівні обриси того кола, яке залишила на причалі бочка боцмана.
Боцман про всяк випадок поцікавився: “А навіщо вам потрібне це коло?”
– А хрін його знає! – відповів лейтенант. – Ми його вже 3 роки підмальовуємо.
(с)ітка
І отак мабуть всюди
Одного разу обідали два професори в ресторані. Приносять їм перше. Тільки почали їсти, як раптом бачать в тарілці муху. Вчений всипає в тарілку половину сільнички. Після цього кличе офіціанта, той міняє страву.
Через десять хвилин поблизу крик:
– Офіціанте! Що ви мені принесли? Суцільна сіль!