Читати




Інтернет реклама УБС

Історія про барометр

Одного разу до Ернеcта Резерфорда, президента Королівської академії наук, звернувся колега за допомогою. Він збирався поставити найнижчу оцінку по фізиці одному зі своїх студентів, тоді як той стверджував, що заслуговує вищого балу. Обидва – і викладач, і студент – погодилися покластися на судження третьої особи, такого собі незацікавленого арбітра. Вибір впав на Резерфорда. В екзаменаційному питанні було написано: “Поясніть, яким чином можна виміряти висоту будівлі за допомогою барометра?”.

Відповідь студента була такою: “Потрібно піднятися з барометром на дах будівлі, спустити барометр вниз на довгій мотузці, а потім втягнути його назад і виміряти довжину мотузки, яка і покаже точну висоту будівлі”.
Випадок був і справді складним, так як відповідь була абсолютно повною і вірною! З іншого боку, іспит був з фізики, а відповідь мала небагато спільного із застосуванням знань у цій області.

Резерфорд запропонував студенту спробувати відповісти ще раз. Давши йому шість хвилин на підготовку, він попередив його, що відповідь повинна демонструвати знання фізичних законів. Після закінчення п’яти хвилин студент так і не написав нічого в екзаменаційному листі. Резерфорд запитав його, чи здається він, але той заявив, що у нього є кілька вирішень проблеми, і він просто вибирає найкраще з них.

Зацікавившись, Резерфорд попросив молоду людину приступити до відповіді, не чекаючи закінчення відведеного терміну. Нова відповідь на питання була такою: “Підніміться з барометром на дах і киньте його вниз, заміряючи час падіння. Потім, використовуючи формулу, обчисліть висоту будівлі”.

Тут Резерфорд запитав свого колегу викладача, чи задоволений він цією відповіддю. Той, нарешті, здався, визнавши відповідь задовільною. Однак студент згадував, що знає декілька відповідей, і його попросили відкрити їх усіх.

– Є кілька способів виміряти висоту будівлі за допомогою барометра, – почав студент. – Наприклад, можна вийти на вулицю в сонячний день і виміряти висоту барометра і його тіні, а також виміряти довжину тіні будівлі. Потім, вирішивши нескладну пропорцію, визначити висоту самої будівлі.

– Непогано, – сказав Резерфорд. – Є ще інші способи?

– Так. Є дуже простий спосіб, який, я впевнений, вам сподобається. Ви берете барометр в руки і піднімаєтеся по сходах, прикладаючи барометр до стіни і роблячи відмітки. Порахувавши кількість цих відміток і помноживши це число на розмір барометра, ви отримаєте висоту будівлі. Цілком очевидний метод.

– Якщо ви хочете більш складний спосіб, – продовжував студент, – то прив’яжіть до барометра шнурок і, розгойдуючи його, як маятник, визначте величину гравітації у основи будівлі і на її даху. З різниці між цими величинами, в принципі, можна обчислити висоту будівлі. У цьому ж випадку, прив’язавши до барометра шнурок, ви можете піднятися з вашим маятником на дах і, розгойдуючи його, обчислити висоту будівлі по періоду прецесії.

– Нарешті, – резюмував студент, – серед безлічі інших способів вирішення даної проблеми найкращим, мабуть, є такий: візьміть барометр з собою, знайдіть керуючого і скажіть йому: “Пане керуючий, у мене є чудовий барометр. Він ваш, якщо ви скажете мені висоту цієї будівлі”.

Тут Резерфорд запитав студента, невже він дійсно не знав загальноприйнятого вирішення цієї задачі. Той зізнався, що знав, але сказав при цьому, що ситий по горло школою і коледжем, де вчителі нав’язують учням свій спосіб мислення, який не завжди сприймає нестандартних рішень.

Цим студентом був Нільс Бор (1885-1962), датський фізик, лауреат Нобелівської премії 1922 р.

nils_bor

0
    Коментарі:

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *



    Поділитись прекрасним
    Розповісти друзям
    Нове на сайті

    Інтернет реклама УБС
    Нові коментарі ВК