Читати



Інтернет реклама УБС

Історії

Друга річниця весілля

Працюю лаборантом. Субота, половина шостої. У цілому корпусі тільки вахтерка, декан, я і викладач один. Пішли ми з деканом до викладача в кабінет, а там картина маслом: третьокурсниця одна сидить у нього на колінах, і сміються обидва (він, до речі, молодий, років 27-30, симпатичний, третьокурсниця другу вищу отримує, 22 роки їй). Декан вся кипить:
– Іван Сергійович! ТАК ЯК ВИ МОЖЕТЕ! ВИ Ж САМІ ГОВОРИЛИ, ЩО У ВАС СЬОГОДНІ ДРУГА РІЧНИЦЯ ВЕСІЛЛЯ! ТАК МИ ВАС ВИЖЕНЕМО! А ТЕБЕ, – студентці каже, – ВІДРАХУЮТЬ до такої-то матері!
Студентка зі сміхом вилітає з кабінету, а викладач, не бентежачись і з посмішкою, відповідає:
– Ви вибачте, я ж тут людина нова… але сьогодні моя друга річниця весілля НА НІЙ!

(с)ітка

    Геніальне пограбування

    У 1968 році невідомий скоїв найбільше пограбування в історії Японії – майже 300 мільйонів йєн.
    Вдень. Один. Без зброї. За одну хвилину. І не вдаючись до насильства.
    Одягнений в поліцейську форму чоловік зупинив автомобіль, який віз зарплату на завод Тойота. Він повідомив збройним охоронцям, що в поліцію надійшли відомості – машина замінована. І почав детальний огляд. А потім закричав – аааа! Або так – ААААА! Біжіть швидше, зараз все вибухне!
    Після чого сів у машину і поїхав, його так і не спіймали.

      Контрольна закупівля

      Розповів історію знайомий слідчий.
      Організовували вони “контрольну закупівлю” повій. Підставні хлопці в сауні замовили у господаря цієї сауни дівчаток. Привезли дівчаток, головний товариш бере одну і веде в кімнату. У вусі у нього мікронавушник з мікрофоном. “Опери” сидять у машині, слухають, чекають контрольного слова для захоплення.
      Підставний хлопець починає базікати з дівчинкою і наводить її на те, що давай починай з мінету. Настає тиша. “Опери” слухають, нічого не чують. Хвилина, дві, три, п’ять… і тут лунає тихий голос на видиху:
      – Контрольна закупівля…

      (с)ітка

        Сумка

        Сьогодні вранці тато поїхав у відрядження. Речі зібрав ще з вечора у велику сумку, вранці застебнув її і поїхав… Через півгодини відкриваються двері, тато жбурляє в хату кота і їде знову.

          Притча про оптимізм

          У одного африканського короля був близький друг, з яким він разом виріс. Цей друг, розглядаючи будь-яку ситуацію, яка коли-небудь траплялася в його житті, будь вона позитивна чи негативна, мав звичку говорити: “Це добре!”.

          Одного разу король перебував на полюванні. Друг, бувало, готував і заряджав рушниці для короля. Очевидно, він зробив щось неправильно, готуючи одну з рушниць. Коли король взяв у свого друга рушницю і вистрілив з неї, у нього відірвало великий палець руки. Досліджуючи ситуацію, друг як зазвичай сказав: “Це добре!”. На це король відповів: “Ні, це не добре!”, – і наказав відправити свого друга до в’язниці.

          Минуло близько року,… Читати повністю >>

          Собачка

          Матуся, років десь 28-30 розмовляє по телефону, мабуть, з маленькою донькою:
          – …посуд помила? Та ти моя розумниця, помічниця мамина. Тато прийшов? Зрозумілоооо. Що-що? Що тато зробив?! Тато приніс собааааачку?!? Доча, ми не зможемо її залишити. Доча, її треба буде вигулювати і годувати. Я сказала “Ні”. Доча .. Що значить “мені пох@й“?!!

            Таємниче коло

            У судноремонтному заводі стояв біля причалу корабель. На причалі стояла корабельна бочка з білою фарбою. Йдучи із заводу, боцман забрав свою бочку з залишками фарби. Але на асфальті від обода бочки залишився біле коло…
            Коли через 3 роки корабель знову, майже випадково, підійшов до цього причалу, боцман після швартування, проходячи по причалу, наткнувся на групу військовослужбовців і побачив наступну сцену. Молодий лейтенант дає запотиличники матросам – вчить, як акуратно потрібно підмальовувати рівні обриси того кола, яке залишила на причалі бочка боцмана.
            Боцман про всяк випадок поцікавився: “А навіщо вам потрібне це коло?”
            – А хрін його знає! – відповів лейтенант. – Ми його вже 3 роки підмальовуємо.

            (с)ітка

              І отак мабуть всюди

              Одного разу обідали два професори в ресторані. Приносять їм перше. Тільки почали їсти, як раптом бачать в тарілці муху. Вчений всипає в тарілку половину сільнички. Після цього кличе офіціанта, той міняє страву.
              Через десять хвилин поблизу крик:
              – Офіціанте! Що ви мені принесли? Суцільна сіль!

                200 слів в хвилину

                На оголошення Бернарда Шоу про пошук хорошої стенографістки прийшла молода дівчина.
                – Сер, я можу стенографувати зі швидкістю 200 слів на хвилину, – сказала вона.
                Шоу спантеличено почухав потилицю:
                – І де ж я візьму вам стільки слів?

                  Домашній улюбленець

                  Знайомий розповів, з його слів:  “З дружиною у шлюбі 7 років, рік тому собаку завели, любимо її дуже сильно, розумна, добра, так от сама історія – посварилися ми з дружиною сильно, справа доходила до розлучення, вже почали речі ділити, квартиру машину всякі примочки домашні і т.д., справа дійшла до собаки, 2 місяці сперечалися кому дістанеться, так і не з’ясувавши кому, вирішили не розлучатися”.

                  (с)ітка

                    Поділитись прекрасним
                    Розповісти друзям
                    Нове на сайті

                    Інтернет реклама УБС