Читати




Інтернет реклама УБС

Блог адміна: Про чайові

Нещодавно замислився над традицією давати “на чай” офіціантам та іншій дрібній прислузі (одразу перепрошую, бо нікого не хочу образити чи принизити – просто іншого формулювання придумати не можу). Походження самого звичаю неоднозначне, версій є багато, від подяки за допомогу з носінням важких відер води до премії капітанам кораблів, що першими доставлять вантаж чаю до Англії. Англійське слово tip, кажуть, розшифровується як “tо insure promptness” (щоб забезпечити швидкість) – записку з такими словами джентльмени XVIII сторіччя передавали шинкарю разом з монеткою, щоб стимулювати його моторність.

Проте, як би це не називали і звідки б воно не походило – сутність “чайових” все рівно у дрібному хабарі для привернення до себе уваги.

Причому залишати у ресторанах та готелях “на чай” вже потроху стало признаком хорошого тону. Що, в принципі, стимулює розвиток психології хабарництва серед населення – хочеш, щоб твої потреби вирішили швидко і з позитивним результатом – плати. Не помажеш – не поїдеш.

А чи багатьом з вас, працюючим в інших сферах діяльності, залишають “на чай”? Наприклад, коли учні приходять на урок – вони залишають вчителю “на указку”? Чи касирам на станціях – “на квиток”?

Офіціанти отримують заробітну плату, хоча, мабуть, не дуже високу. Проте їх праця так чи інакше оплачується.

Я не скупий. Проте, якщо замислитись, то “тіпс” – це тупа плата за те, щоб тобі не плюнули в, перепрошую за каламбур, той же ж чай. І я не підбурюю вас, люди, не давати чайових. Проте сам відноситимусь інакше до цієї звички. Я просто думаю, що якщо людині платять за те, щоб вона принесла мені чай, за який я заплатив, то вона не повинна в нього плювати. А я не повинен платити ще й за уникнення плювка.

0
    Коментарі:

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *



    Поділитись прекрасним
    Розповісти друзям
    Нове на сайті

    Інтернет реклама УБС
    Нові коментарі ВК